Зима нас вдосталь розважала:
Різдво ми й Новий рік стрічали,
Біля ялинки були жарти, сміх,
Каталися ми з гірок снігових.
Прийшла пора Зимі на північ повертатись,
Тож , хоче вона з нами попрощатись.
Дарує масляну нам на прощання –
Свято веселе, зимове, останнє.
Масляна — це здавна улюблене народне свято. Його відзначають наприкінці лютого, коли «весна з зимою зустрічається». Друга назва свята — Сирний тиждень. Справа в тому, що після масляної починається піст і люди на масляну можуть вдосталь наїстися всіляких продуктів, у першу чергу молочних і борошняних. Морози вже не такі люті, все вище піднімається сонечко, приємно весною пахне повітря …
Дуже хочеться скоріше провести зиму й зустріти довгоочікувану весну. Кожний розуміє, що найсуворіший час добігає кінця, а попереду — ласкаві весняні дні. З давніх давен люди насамперед дякували за це сонце, славили його, пекли млинці — круглі, рум’яні, червонуваті (якщо були зроблені з житнього борошна), які дуже нагадували сонячний диск. До млинців готували сир, сметану, діставали мед, пекли медові пиріжки і візерункові пряники. Саме з цим і зустрічали довгоочікуване свято.
Тиждень святкування масляної завжди сприймався як пробудження Матінки-Природи і Ярила-Сонця, самого шанованого в часи язичництва божества, що всім дає життєву силу і тепло.
Оскільки це свято не втрачає своєї популярності і сьогодні, працівники бібліотеки запросили членів Ради громадськості мікрорайону №1, щоб разом пригадати традиції українського народу, основні правила під час святкування масляного тижня та за склянкою запашного чаю поспівати улюблених українських народних пісень, покуштувати млинців і вареників. В наш час, як ніколи, живе спілкування та святковий настрій дуже важливі для кожної людини.
Сподіваємось, що нам вдалося перетворити наш захід в цікаве дійство, що передало саме той дух, який існував у наших пращурів під час святкування Масляної.
Немає коментарів:
Дописати коментар