Екскурс в історію

"Втрачений Крим. Історія депортації"

до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу

     Буяла весна 1944 року. Природа ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів повітря надихало бажання жити. Рано вранці 18 травня у домівки кримських татар увірвалися озброєні люди. 

    Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили помешкання з ультиматумом: у найкоротший час взяти все необхідне, повантажитися на вантажівки і під конвоєм їхати до залізничних станцій. Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстрілювали на місці. Нажаханих людей на залізниці «під зав’язку набивали» у товарні вагони. Для їх перевезення було використано 67 ешелонів.  До четвертої дня 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не залишилося. Їх відправили в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, а також у Росію – в Марійську АРСР, на Південний Урал і в Костромську область.

      Переїзд у товарних вагонах змогли пережити далеко не всі – дорогою загинули близько 8 тис. осіб, здебільшого літні люди і діти. Їх, майже, не годували і не поїли. Найчастіше помирали від спраги і тифу. Померлих ховали нашвидкуруч поруч із залізничним полотном або не ховали взагалі. 

У телеграмі на ім’я Сталіна НКВС прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Бо ж чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.

    Від нелюдських умов перевезення, а також у перші роки життя у спецпоселеннях загинуло понад 46% депортованих кримських татар. Вони були оточені воєнізованою охороною з блокпостами, а територія огороджена колючим дротом. Людей використовували як дешеву робочу силу і відправляли обробляти поля, працювати на шахтах та будівництві, на заводах і фабриках. Значна кількість переселенців загинула в місцях висилки від голоду і хвороб. 

     Після депортації кримських татар було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака) населенні пункти, які мали кримськотатарське походження.       Лише з 1989 р.  почалось масове повернення кримських татар на батьківщину.

    Темі депортації кримськотатарського народу присвячені книги та фільми.

.

    Чужої біди не буває. Ми маємо пам'ятати! Запрошуємо до бібліотеки переглянути фільми та познайомитися з літературою даної тематики.