Під Крутами пішли в безсмертя

     В історії України є багато трагічних сторінок. Але бій під Кругами займає серед них особливе місце. Там з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства,  їх було триста. І вони поклали голови за волю України.  

     29 січня 2015 року в бібліотеці-філії № 4 відбулася година історичної пам’яті «Вічна слава в кетягах калини», присвячена тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня; тим, хто спить у знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землях; тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам’яті, героям, які полягли в страшному бою під Крутами.

     Протягом заходу першокурсники КПЛНП мали змогу усвідомити  рядки української історії, де вписано героїчний подвиг юнаків, що полягли за незалежність молодої Української Держави на станції Крути, 29 січня 1918 року. На заході лунали вірші,  присвячені пам’яті героїв та патріотичні пісні, які в наш нелегкий час, коли потрібно знову відстоювати Україну,  викликають особливі почуття. 

       Рясних вінків не клали вам,

       Жалоби в сурми не сурмили.

       Не знати жонам і синам,

       Де ваші сховані могили.

     26 січня 2015 року в бібліотеці – філії № 4 відбулася  історична година

«Ім’я, не забуте народом» ( до вшанування пам’яті жертв політичних репресій).

     В трагедії України 20 х -30 х років знайшла відображення трагічна доля мільйонів синів та дочок. Терор охоплював усі верстви населення. Було засуджено цілий ряд відомих державних  та партійних діячів, відомих учених, десятки рядових співвітчизників, які вірили в торжество ідей соціальної справедливості.

     З безодні часу повернулося до нас і, здається, назавжди, занесене пилом ім’я, уродженця Полтавщини – Михайла Соломоновича Богуславського.

     Як не прикро, але навіть коротких відомостей про цю людину ми не знайдемо ні на сторінках останнього видання Української Радянської Енциклопедії, ні в іншій історичній літературі.

         Хто ж він Михайло Богуславський?

         Який слід залишив на цій землі?

         Чому так довго перебував у небутті?

     Спираючись на архівні документи, спогади учасників -  з його біографією ознайомила учнів 10 класу ЗОШ 26  Рєзнік Ж.М. Народився М.Богуславський в 1886 році в робітничому Крюкові, навчався в Кременчуцькій початковій школі. В подальшому житті  Богуславський  працював на державних посадах, був головою Кременчуцької Ради робітничих і солдатських депутатів, обирався членом Всеросійського Центрального Виконавчого Комітету, керував плановою комісією Західно – Сибірського крайвиконкому, а згодом і Сибірмашбудом. Богуславський був запідозрений в диверсійній діяльності, в шпигунстві та був засуджений до вищої міри покарання – розстріл. 1.02.1937 року він був розстріляний. В 1987 р. Пленум Верховного Суду СРСР відмінив вирок, посмертно реабілітував М.Богуславського.

     Лише сьогодні, коли крок за кроком відтворюємо забуті сторінки Вітчизняної історії, М.Богуславський повертається до нас із трагічного забуття – повертається додому, в рідну незалежну Україну.

 Життя іде і все без коректур,

 і як напишеш, так уже і буде.

   Але не бійся прикрого рядка. 

             Прозрінь не бійся, бо вони як ліки. 

      Не бійся правди, хоч яка гірка, 

            не бійся смутків, хоч вони як ріки. 

Людині бійся душу ошукать,

            бо в цьому схибиш – то уже навіки.

                                                                Л. Костенко

   22 січня в бібліотеці – філії №4 відбулося чергове засідання молодіжного клубу «Гармонія», присвячене 390 – річчю від дня народження дівчини-легенди, народної поетеси - піснярки з Полтави Марусі Чурай та 85 річчю відомої української поетеси, авторки історичного роману у віршах «Маруся Чурай» Ліни Костенко.

   Українській літературі щастить на великих жінок. Поруч з талановитими і легендарними українками (від піснетворки Марусі Чурай до розстріляної фашистами Олени Теліги) постає перед нами Ліна Костенко - ця красива, мудра, мужня, талановита жінка з вічною таємницею в очах... Залишившись нескореною, вона зберегла не тільки власну честь і гідність, а честь і гідність рідної літератури.

   ЇЇ історичний роман у віршах "Маруся Чурай" займає перше місце не тільки в  творчості поетеси, а й серед українських творів XX століття. В ньому насамперед  йдеться  мова не тільки  про долю легендарної дівчини, зраду та кохання, а про насущні проблеми української нації і держави.

   Під час заходу: рандеву з книгою «Тут все переплелось - легенда і життя» звучали  вірші Л. Костенко, уривки з її  роману «Маруся Чурай», демонструвалися відеокліпи з піснями на вірші поетеси, а також народні пісні, автором яких вважають Марусю Чурай.

   Для молоді ця зустріч була  новим відкриттям  гранів таланту української поетеси Ліни Костенко та  величі душі полтавської козачки, української Сафо, образ якої співмірний з найпринаднішими жіночими образами світової літератури.

Свято Соборності і Свободи

        Україно, соборна державо,

        Сонценосна колиско моя,

         Ще не вмерла й не вмре твоя слава,

         Завойована в чесних боях!

   Щороку 22 сiчня весь український народ відзначає День соборності та Свободи України. В цей день вся громада iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. 

  20 січня до Дня Соборності та Свободи України в бібліотеці-філії №4 було проведено  квест-вікторину «Моя соборна, суверенна…».  КВЕСТ – один з основних жанрів ігор, які потребують від гравців рішення розумових завдань для просування по сюжету на слідуючий рівень гри.  Зараз квест дуже поширений серед молоді.

   Учні 9-Б класу ЗОШ № 26 взяли участь у новому жанрі гри. На заході молодь проявила свою кмітливість, азартність, винахідливість. Неабиякі знання з історії України, її культури і традицій показали Ігор Фалюш та Журавський Максим.

  Переможці  вікторини отримали невеликі призи.

  Доповненням заходу став перегляд літератури " Україно, твоя доля, єдність, злагода і воля".

Василь Симоненко 

80 років від дня народження

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

   Літературна година «Поет, народжений з любові» проходила в бібліотеці філії №4 19 січня  2015 р. під гаслом «Я для тебе горів, український народе!» присвячена 80 – річчю від дня народження українського поета, журналіста Василя Симоненка.

      Нескорений як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, непримиренний до ворогів українського народу, великий патріот своєї Вітчизни, щирий і добродійний, Василь Симоненко увійшов у літературу як поборник правди і добра. Його чесне і щире слово несло людям правду про людину та світ,тому й тривожить душу, вчить любові до рідної землі й поваги до історії, а ще людської гідності, порядності й відповідальності  за все, що відбувається довкола.

      Розповідь Рєзнік Ж.М. про життєву, трагічну і творчу долю В.Симоненка викликала в учнів 9 кл. ЗОШ 26 велике захоплення його віршами. Що лише через поезію поет зміг передати прагнення народу, його багату душу і глибинну мудрість. Світло його творчості надихатиме ще не одне покоління справжніх українців жити і працювати заради своєї держави, як це робив В. Симоненко.

   

       Звучали пісні на сл. В.Симоненка:

«Виростеш ти, сину» у виконанні народного хору КНУКМ;

«Україні» у виконанні Олега Марцинківського;

«Я не помру» - Олесь Царук.